Новостной портал HqWallPapers

Лімфома — це тип раку, який вражає лімфатичну систему, важливу частину імунної системи організму. Лімфатична система складається з мережі судин, тканин і органів, які допомагають організму боротися з інфекціями та хворобами.

Основні компоненти лімфатичної системи:

• Лімфатичні судини: Мережа тонких трубок, які переносять лімфу, прозору рідину, що містить лімфоцити (білі кров’яні тільця, які борються з інфекціями).
• Лімфатичні вузли: Невеликі, бобоподібні органи, розташовані по всьому тілу, які фільтрують лімфу та містять лімфоцити.
• Лімфоїдні органи: Такі як селезінка, мигдалики, аденоїди та тимус, які також відіграють важливу роль в імунній системі.

Як виникає лімфома?

Ось деякі фактори, які можуть збільшити ризик розвитку лімфоми:

• Вік: Лімфома може виникнути в будь-якому віці, але найчастіше зустрічається у людей старше 60 років.
• Ослаблена імунна система: Люди з ослабленою імунною системою, наприклад, внаслідок ВІЛ-інфекції, прийому імуносупресивних препаратів або аутоімунних захворювань, мають підвищений ризик розвитку лімфоми.
• Інфекції: Деякі вірусні та бактеріальні інфекції, такі як вірус Епштейна-Барр, Helicobacter pylori та вірус гепатиту С, можуть збільшити ризик розвитку певних типів лімфом.
• Генетична схильність: У деяких випадках лімфома може бути пов’язана з генетичними факторами. Якщо у вашій родині були випадки лімфоми, ваш ризик може бути підвищеним.
• Вплив хімічних речовин: Деякі хімічні речовини, такі як пестициди та гербіциди, можуть збільшити ризик розвитку лімфоми.
• Радіація: Вплив високих доз радіації, наприклад, під час променевої терапії, може збільшити ризик розвитку лімфоми.

Як відбувається розвиток лімфоми:

1. Мутації в ДНК: Внаслідок дії різних факторів (вірусів, хімічних речовин, радіації тощо) в ДНК лімфоцитів відбуваються мутації.
2. Неконтрольований ріст: Ці мутації порушують нормальний цикл життя лімфоцитів, внаслідок чого вони починають неконтрольовано розмножуватися.
3. Накопичення аномальних клітин: Аномальні лімфоцити накопичуються в лімфатичних вузлах, селезінці, кістковому мозку та інших органах, утворюючи пухлини.
4. Порушення функції імунної системи: Накопичення аномальних лімфоцитів порушує нормальну функцію імунної системи, що робить організм більш вразливим до інфекцій.

Типи лімфом:

1. Хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз):

• Характерна ознака: Наявність специфічних клітин, званих клітинами Ріда-Штернберга, які можна виявити під мікроскопом.
• Поширеність: Менш поширена, ніж неходжкінські лімфоми.
• Вік: Найчастіше зустрічається у молодих людей (15-35 років) та людей похилого віку (після 55 років).
• Симптоми: Збільшення лімфатичних вузлів на шиї, під пахвами або в паху, лихоманка, нічна пітливість, втрата ваги, втома.
• Лікування: Хіміотерапія, променева терапія, імунотерапія, трансплантація стовбурових клітин.
• Прогноз: Загалом сприятливий, особливо при ранньому виявленні та лікуванні.

2. Неходжкінські лімфоми (НХЛ):

• Характерна ознака: Відсутність клітин Ріда-Штернберга.
• Поширеність: Більш поширені, ніж хвороба Ходжкіна.
• Вік: Можуть виникати в будь-якому віці, але частіше зустрічаються у людей похилого віку.
• Класифікація: НХЛ поділяються на багато підтипів, які відрізняються за агресивністю, прогнозом та методами лікування. Деякі з найпоширеніших підтипів:
  • В-клітинні лімфоми: Розвиваються з В-лімфоцитів, які відповідають за вироблення антитіл.
  • Т-клітинні лімфоми: Розвиваються з Т-лімфоцитів, які знищують інфіковані клітини.
• Симптоми: Збільшення лімфатичних вузлів, втома, втрата ваги, лихоманка, нічна пітливість, свербіж шкіри.
• Лікування: Хіміотерапія, променева терапія, імунотерапія, таргетна терапія, трансплантація стовбурових клітин.
• Прогноз: Залежить від підтипу лімфоми, стадії захворювання та загального стану здоров’я пацієнта.

Симптоми лімфоми:

• Збільшення лімфатичних вузлів на шиї, під пахвами або в паху
• Втрата ваги
• Втома
• Нічна пітливість
• Лихоманка
• Свербіж шкіри

Діагностика лімфоми:

Етапи діагностики:

1. Збір анамнезу та фізикальний огляд: Лікар розпитає вас про ваші симптоми, історію хвороби та фактори ризику. Під час фізикального огляду лікар огляне лімфатичні вузли, селезінку та інші органи.
2. Лабораторні дослідження:
   • Загальний аналіз крові: Допомагає оцінити кількість різних типів клітин крові, включаючи лімфоцити.
   • Біохімічний аналіз крові: Дозволяє оцінити функцію печінки, нирок та інших органів.
   • Аналізи на онкомаркери: Можуть бути корисні для діагностики певних типів лімфом.
3. Біопсія: Це найважливіший метод діагностики лімфоми. Під час біопсії лікар бере зразок тканини з лімфатичного вузла або іншого ураженого органу для мікроскопічного дослідження.
   • Види біопсії:
     • Ексцизійна біопсія: Видалення цілого лімфатичного вузла.
     • Інцізійна біопсія: Видалення частини лімфатичного вузла.
     • Тонкоголкова аспіраційна біопсія: Забір клітин з лімфатичного вузла за допомогою тонкої голки.
4. Інструментальні дослідження:
   • Ультразвукове дослідження (УЗД): Допомагає оцінити розмір та структуру лімфатичних вузлів та інших органів.
   • Комп’ютерна томографія (КТ): Дозволяє отримати детальні зображення внутрішніх органів та виявити збільшені лімфатичні вузли або пухлини.
   • Магнітно-резонансна томографія (МРТ): Надає детальну інформацію про головний та спинний мозок, а також м’які тканини.
   • Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ): Допомагає виявити активні пухлинні клітини в організмі.
   • Рентгенографія: Може бути корисна для оцінки стану грудної клітки та кісток.
5. Дослідження кісткового мозку:
   • Аспірація та біопсія кісткового мозку: Дозволяють виявити аномальні клітини в кістковому мозку.

Лікування лімфоми:

Лікування лімфоми залежить від багатьох факторів, включаючи тип лімфоми, її стадію, загальний стан здоров’я пацієнта, вік та інші індивідуальні особливості.

Основні методи лікування:

1. Хіміотерапія:
   • Використання протипухлинних препаратів для знищення ракових клітин.
   • Може призначатися у вигляді таблеток, ін’єкцій або внутрішньовенних інфузій.
   • Часто використовується в комбінації з іншими методами лікування.
2. Променева терапія:
   • Використання високоенергетичних променів для знищення ракових клітин.
   • Може бути використана як самостійний метод лікування або в комбінації з хіміотерапією.
3. Імунотерапія:
   • Стимулювання імунної системи для боротьби з раковими клітинами.
   • Може включати використання моноклональних антитіл, імунних контрольних точок інгібіторів та інших препаратів.
4. Таргетна терапія:
   • Використання препаратів, які блокують специфічні молекули, необхідні для росту та розвитку ракових клітин.
   • Часто використовується для лікування певних підтипів лімфом.
5. Трансплантація стовбурових клітин:
   • Заміна пошкодженого кісткового мозку здоровими стовбуровими клітинами.
   • Може бути використана для лікування агресивних лімфом або у випадках рецидиву.
6. Хірургічне лікування:
   • Використовується рідше, ніж інші методи, переважно для видалення збільшених лімфатичних вузлів або пухлин в певних органах.
7. Спостереження:
   • У деяких випадках, особливо при повільно прогресуючих лімфомах, лікар може рекомендувати спостереження за перебігом захворювання без активного лікування.

Вибір методу лікування:

• Лікар-гематолог або онколог https://www.clinic-target.com/uk/likari/ допоможе вам визначити найкращий варіант лікування, враховуючи всі фактори вашого випадку.
• Лікування лімфоми часто є комплексним і може включати комбінацію різних методів.

Важливо:

• Лімфома — це серйозне захворювання, але при своєчасному лікуванні багато пацієнтів можуть досягти ремісії або повного одужання.
• Не зволікайте зі зверненням до лікаря, якщо у вас є симптоми, які можуть свідчити про лімфому.